Стереотипи

Ми є жертвами стереотипів що кажуть нам: для того щоб бути щасливим необхідно мати купу грошей, місце на суспільній драбині, впливових друзів і т.д., ми нещасні бо думаємо що змушені важко працювати щоб ....

Стереотипи - маленькі неписані правила великого суспільства, залежного від них же. Ми всі твердо переконані що для того щоб бути щасливими ми мусимо бути фінансово успішними, щоб бути фінансово успішними - ми маємо багато заробляти, для того щоб багато заробляти ми мусимо багато працювати жертвуючи інколи своїм здоровям та особистим часом, ми мусимо мати хорошу роботу, щоб мати хорошу роботу ми добре вчитися. Ми все це мусимо.

Тобто щоб бути щасливими ми багато чого змунені робити. Але як можна бути щасливим будучи постійно у чомусь змушеним?

Я не кажу що не потрібно добре вчитися чи кидати роботу, але я вважаю що для того щоб тобі

Бажаю щастя

Все має причину. Я люблю це повторювати. Постійно чуючи на "двіжняках" побажання щастя, здоров'я, довголіття, достатку і т.д., усвідомлюєш як любимо отримувати все задарма.

Якщо повірити в теорію що все має причину, значить будь-яке побажання можна здійснити забезпечивши причину для цього, за вийнятком певних ... на які ми не можемо вплинути.

Тому я, коли кажу тост чи побажання певній людині в першу чергу бажаю забезперечення причин для того ж щастя, здоров'я і довголіття, добробуту, а це терпіння, працелюбності, відповідальності, душеного спокою і т.д.

Надія

За мною постійно сперечаються мої співрозмовники коли я кажу що мені не подобається це поняття.

Здавалось би що тут поганого, ми б справді не змогли жити без надії, але давайте разом поміркуємо що таке надія? Чому вона так важлива у нашому житті? І яке вона має відношення до здійснення мрій, скажімо?

Так, вона буде додавати позитивних відчуттів у ваше життя але як вона допоможе у здійсненні мрії?

Ніяк. Надія не має відношення до здійснення мрій, і жодним чином не допомагає у цьому.

Надія передбачає що обставини, які не залежать від Вас складуться сприятливо і ви отримаєте бажане. Це можливо. Але це також означатиме що ви не будете нести відповідальності за здійснення мрії, а значить не матимете жодного впливу на цей процес, а без Вашого впливу залишається дуже мало шансів у здійснення.

Надія має місце там де немає віри в себе, віри в те що ти сам здатен змінити та, про що надієшся.

Я вірю що ми здатні досягати найнеймовірніших цілей, якщо будемо дуже хотіти, знатимемо як цього досягти, та робитимемо все необхідне для цього. Але цього можна досягнути лише власними зусиллями. Ніхто за нас не зробить цього як би нам цього не хотілось. Тільки ми самі зможемо цього досягти, інакше надіятимемося що це за нас зробить хтось інший, чи так складуться обставини.

Як тільки ми починаємо на щось надіятись - ми перестаємо нести за це відповідальність а значить і впливати на реалізацію...

Для мене надія - це безвідповідальність, небажання брати на себе відповідальність за стан речей.

Надія означає брати а не давати, а щоб щось отримати треба обов'язково щось давати.

Надія зявляється там де немає відповідальності, віри що ти сам можеш це змінити.

Звичайно ми всі надіємось що наше життя стане кращим, адже насправді не можна змінити все, але ми в стані впливати на ті речі які хочемо змінити, переставши надіятись і почавши щось для цього робити.

Тож підсумовуючи даний допис хочеться побажати вам

Типу вступ...

Життя несправедливе!

У всьому винен корумпований уряд!

Ми нічого не можемо змінити!

Життя стає все дорожче!

Ви ніколи не задумувались, чому ми так часто чуємо ці слова? Тисячі і тисячі людей, промовляють їх постійно, скаржучись на все, постійно звинувачуючи у своїх бідах кого завгодно тільки не себе. Вони живуть поганій країні з поганим урядом, ходять на погану роботу, отримують малу зарплатню ... і все це тільки завдяки середовищу, в якому вони живуть.

Вони прекрасно знають чому не потрібно навіть старатись змінити свій стан справ - все одно нічого не вийде, а то й вийде ще гірше.

Все має причину і, повірте, основна причина будь-якого стану речей у кожного, окремо взятого індивідума, зовсім не у поганому уряді (хоча я також не заперечуватиму що ми є певним чином залежні від нього) але й у нашому відношенні до цих речей.

Відношення - ключове слово цього допису, основна причина усіх наших нещасть, корінь усіх наших проблем.

Раніше я б багато говорив про відповідальнісь, як про основну причину. Але навіть відповідальність не є у цьому ланцюжку першою.

Звісно ми живемо у країні яка посідає 146 місце серед 180 країн за рівнем корупції у світі, на 152-му місці за рівнем економічної свободи, але... це лише середовеще, на яке ми, між іншим, можемо впливати. І це середовище вижначає тільки основу, базис, з якого варто відштовхуватись. Це як річка з потоком, - можеш плисти за течією а можеш визначати сам куди тобі потрібно.

Саме відношення до світу є причиною нашого світосприйнатя і, як наслідок, постійного невдоволення нашим життям. Людина - найбільш невдоволена істота у всесвіті, і тому нещаслива.

Насправді у кожного є причини бути чимось незадоволеними у всоєму житті, але чому це має бути причиною чому ми не щасливі.

Незадоволення даним станом речей дуже добре рухає прогрес і еволюцію, заставляючи нас досягати все більших і більших вершин, але хібе це може бути причиною наших бід.

Люди нещасливі не тому що не мають того, чого хочуть, а тому що не цінують того що мають. Я не кажу що потрібно відмовлятись від своїх мрій чи бажань, швидше навпаки, просто нам потрібно ще раз оцінити те що ми вже маємо.

Кажете нічого не маєте? Ну, ви ж маєте змогу читати даний допис, переконаний 50 років тому такої можливості у вас не було.

Ви ніколи не задумувались чому ми не радіємо з того що зійшло сонце, чи падає дощ, чи дме вітер? Речі, які ми сприймаємо як дане, нас рідко тішать, бо ви вважаємо це за норму.

3 роки тому ми так не раділи з можливості взяти кредит чи легко знайти роботу, ми не раділи з економічних показників, що свідчать про стабільність економіки. Невже після кризи ми стали щасливіші?

Це як той анекдот про козу...

Йде мужик по вулиці, скаржиться. Все в нього погано, на роботі тяжко, в сім'ї проблеми, зі здоров'ям неважно ... Зустрічається йому старий розумний друг, і, почувши скарги на життя, запропонував мужикові купити козу.

- І що, допоможе? - Остовпів нещасний від поради.

- Ще й як!

Через тиждень іде незадоволений життям, ще сильніше лає себе і всіх.

- Ой, погано мені, погано. Сім'я руйнується. Роботи немає, грошей немає ... та ще ця коза, вигулювати її треба і годувати, та гроші за неї віддавати. Ой, погано!

І тут товариш каже йому:

- А хочеш пораду?

- Так!

- А ти продай козу.

Нещасний так і зробив. На другий день іде і літає! Співає весело:

- Спасибі тобі, добра людино. Як же все таки добре жити.

Можливо річ у тому що ми вчимося цінувати ту що маємо? Здається Білоножки співали:

Почему же мы ценим только то что теряем?

А тепер давайте подумаємо чому ми буваємо невдоволені? Я тут бачу 2 варіанти відношення:

1. Отримую бажане - так має бути; не отримую бажаного - погано (майже класичний)
2. Отримую бажане - дуже добре; не отримую бажаного - нічого страшного

Як нам від 1 варіанту перейти до 2? Все дуже просто. Як я вже казав корінь усіх наших страждань у неправильному відношенні до всього що нас оточує.