... але я так не думаю!!!
І вся справа в тому що робити добро - це дійство насправді дуже відповідальне, і воно не може бути таким нерозбірливим як ми собі усі думаємо.
Як прихильник теорії причинно-наслідкових зв'язків я переконаний що все має причину і наслідок. Тобто що б ми не зробили це вже являється наслідком певних умов, - нашого виховання, нашої сили волі і т.д. Але давайте звернемось до хорошого діяння не як до певного наслідку (його причини можна довго досліджувати), а як до певної причини, яка в свою чергу призведе до інших наслідків, в майбутньому. Чи завжди хороше діяння це добре для об'єкта нашого діяння? Насправді не завжди.
Людина як будь-яка істота на Землі протягом життя постійно чогось вчиться. Навчання для нас, як і для будь-якої істоти є ключем до виживання, - якщо ми не будемо вчитись не зможемо нормально існувати на цьому світі. І вчиться така людина змалку що можна а що ні за допомогою двох складових - покарання і винагороди. Все життя. Саме завдяки цим складовим у людини формується думка про навколишній світ, про певні правила та системи цінностей. А тепер уявіть собі що ваша дитина, що розбила вашу улюблену вазу замість покараня отримала за це кілька цукерок. І так відбуватиметься постійно. Чи буде ваша дитина правильно сприймати цей світ? Навряд!!!
Всі ми вчимося чогось протягом нашого життя і від того наскільки добре ми вчились у життя залежить наша обєктивність і адекватність а тому і успішність у цьому житті.
Звідси правило.
Для людини добрим є те що для неї справледиво.
далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар